Сьогодні вам не потрібно вранці бігти в кіоск за свіжою газетою або поспішати ввечері до телевізора, щоб подивитись улюблений серіал. Все це вже з вами — у вашому комп'ютері або планшеті.
Про те, що структура медіаспоживання змінюється, написані терабайти текстів.
Причина цих змін зрозуміла — поява Інтернету і мобільних пристроїв з доступом до нього. Інформація — як і будь-який продукт — "рухається назустріч споживачеві", тобто стає все більш зручною та доступною.
Природно, що споживач починає віддавати все більше переваги тому способу отримання інформації, який найбільш зручний для нього.
І ці тенденції вже виявлені в дослідженнях і виражені в цифрах. Як ми бачимо, зміни охоплення кожного медіа (відсоток людей, які залучені до його споживання) має яскраво виражені тенденції: Інтернет стрімко зростає, а традиційні медіа (телебачення, радіо, "паперові" газети і журнали) падають. На тлі всіх змін стабільною залишається тільки "візуальна зовнішня реклама" (реклама на білбордах і сітілайтах, транспорті, в торгових центрах й інша зовнішня реклама).
І цей тренд досить стійкий, щоб припустити його актуальність і в майбутньому. Так що можна спрогнозувати, що з усіх інформаційно-рекламних джерел (телебачення, газети, радіо та ін.) актуальними в найближчому майбутньому залишаться тільки два: планшет/ноутбук (пристрій мобільного доступу до віртуального світу — Інтернету) та зовнішня реклама (рекламно-інформаційний об'єкт навколишнього реального простору).
Але важливо розуміти, що Інтернет, який так динамічно зростає — не самодостатній. Він всього лише нова форма доставки інформації (контенту), яка раніше постачалась споживачеві через радіо, телебачення, "паперові" газети і журнали.
Але Інтернет виявив і посилив прагнення споживача отримувати інформацію в різній формі — текстовій, візуальній, звуковій — з одного джерела. Він став зручною платформою для мультимедійних комунікацій, при яких споживач інформації є одночасно її ретранслятором і коментатором.
Вчора — всі медіа вишикувались в лінію, змагаючись між собою за право мовлення в голові споживача, який практично ніяк не міг вплинути на них.
Сьогодні — у споживача з'явилася можливість вибору способу отримання інформації і можливість активно впливати на подальше її поширення.
І якщо вчора більше говорили про конкуренцію різних медіа, то сьогодні (і тим більше — завтра) мова скоріше йде про взаємодію та взаємодоповнення. А конкуренція з області медіа-каналів змістилася в область виробників контенту. І в цьому контексті досить наївно звучать сьогоднішні спроби того чи іншого медіа заявити про свою самоцінність — здатність замінити (або підмінити) усі інші медіа-канали.
Інтернет буде неповноцінним без теле/радіо/газетного контенту.
А газети/радіо/телебачення — не можуть конкурувати в зручності з Інтернетом. Тому практично всі традиційні медіа ще більш активно будуть переміщатися на інтернет-платформу. І єдиною константою в цьому мульти-медійному рівнянні залишиться зовнішня реклама. Вона вже стала своєрідним "якорем реальності" — сполучною ланкою між споживачем і віртуальним медіасвітом.
Про перемогу
Все описане вище — не є великим секретом. Більше того — ці та інші процеси трансформації соціуму і маркетингової ефективності медіа постійно вивчаються провідними світовими виробниками (рекламодавцями), які тому й стали провідними, що розуміли важливість простої формули "динаміка і контекст".
Так, наприклад, один з найбільших світових рекламодавців компанія Procter&Gamble ще в 2011 році інвестувала в розробку нової моделі ефективності рекламних витрат. Але наскільки актуальне для українського бізнесу питання медіатрансформації та підвищення ефективності реклами?
І тут ми знову повертаємося до формули "динаміка і контекст". Динаміка, тенденції економіки України — в цілому зрозумілі: незважаючи на сьогоднішню кризу, економіка нашої країни скоро (або дуже скоро) стане значно більш відкритою для "великого світу".
Що це означає? Насамперед, те, що на український ринок прийдуть сотні і тисячі нових виробників з країн, перш за все, Євросоюзу. Підвищення відкритості економіки знизить поріг входу для менш великих виробників і загострить конкуренцію для українських виробників.
Контекст — український споживач, як і споживач будь-якої іншої країни, буде орієнтований на покупку максимально якісного продукту з мінімальною ціною, роблячи вибір переважно з того списку брендів/виробників, яким він довіряє.
І в цьому контексті багато українських виробників опиняться в складній ситуації. Це станеться завтра.
Але сьогодні в українського виробника є унікальна можливість зробити правильний заділ на майбутнє. Поки девальвація гривні робить імпортні товари надто дорогими для внутрішнього ринку — є час підготуватися до майбутнього загострення конкуренції.
Тому сьогодні грамотні інвестиції в рекламу дозволяють досягти успіху на ринку завтра. Тобто перетворити нинішню кризу в ресурс перемоги.
